Епос про Гільгамеша
Завдання: прочитати, виписати в робочий зошит та вивчити поняття "епос". Дати відповіді на запитання в кінці тексту.
Міфи і релігійні уявлення шумерів найбільш яскраво
відобразилися в епосі про Гільгамеша.
Словникова
робота
Епос – різновид
літературного роду (нарівні з лірикою і драмою) , що оповідає про події, які
нібито відбувалися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються
оповідачем).
Гільгамеш – легендарний цар шумерського
міста-держави Урук. Про його пригоди розповідає одна з найдавніших поем –
«Сказання про Гільгамеша». У поемі описуються як реальні події, так
і вигадані. Гільгамеш – на дві третини бог і на одну –людина.
Тому він завжди був одиноким і не знав, куди прикласти богатирську силу. Народ
страждав від його витівок. Поскаржились жителі Урука богам на свою
тяжку долю.
І вирішили боги випробувати силу Гільгамеша. І
послали проти нього
могутнього Енкіду –напівзвіра,
напівлюдину. Обидва герої вступають у поєдинок, але, наділені однаковою силою,
не змогли подолати один одного. Тоді вони укладають між собою
дружбу і вічний союз. Подружившись, обидва богатирі здійснили багато подвигів.
Вирішили Гільгамеш і Енкіду визволити
з полону богиню кохання Іштар. Вирушили вони в далеку країну, де ліс
охороняло страшне чудовисько Хумбаба. Гільгамеш і Енкіду вступають
у бій з Хумбабою і вбивають його.
Богиня Іштар закохується в Гільгамеша.
Але той не відповідає на її кохання.
Ображена й розгнівана Іштар просить свого батька, бога неба Ану,
помститися героям. І створив бог Ану страшного небесного бика та послав
його в Урук. Одним тільки подихом бик спалював кількасот людей. І все ж
герої убивають і цього страшного бика.Незабаром
після перемоги Енкіду захворів і
помер. Гільгамеш гірко оплакував смерть свого друга.
«Закрив він другу лице, немов
нареченій,
Сам, як орел,
над ним кружляє,
Мов левиця, чиї левенята в пастці,
Грізно кидається назад і
вперед він,
Мов кужіль, роздирає волосся,
Наче скверну,
вбрання зриває».
Пригнічений страхом
смерті, Гільгамеш вирушає шукати траву безсмертя. На нього знову чекали
небезпечні пригоди. Здолавши всі перепони, він опинився на березі Океану
Смерті. Тут Гільгамеш зустрів перевізника, якого звали Уршанабі.
З його допомогою цар потрапив на інший бік океану, де зустрів безсмертного
бога Утнапіпітима, який розповів Гільгамешу, як йому вдалося
врятуватися під час потопу, влаштованого розгніваними богами, та здобути
безсмертя.
Також він повідомив про дивовижну рослину на дні
океану, яка могла повернути молодість. Тоді Гільгамеш прив'язав до
ніг камінь і пірнув у воду. Йому вдалося дістати рослину. І коли, здавалось,
мети вже було досягнуто, а секрет розкрито, на заваді царю стала змія. Вона вкрала
чарівну рослину, і тепер сама могла омолоджуватися, скидаючи шкіру.
А Гільгамеш зрозумів, що люди приречені з часом старіти й помирати. Коли Гільгамеш побачив
збудоване ним величне місто Урук, почув величальні пісні, що лунали на
його честь, він сказав собі: «Я і без квітки життя залишуся в пам'яті
народу назавжди».
Закінчується поема розмовою Гільгамеша з
духом свого померлого друга Енкіду.
Запитання:
1. Хто такий Гільгамеш?
2. Яким чином боги випробовували Гільгамеша?
3. Які ідеали та життєві цінності описані в епосі?
