http://soippo.edu.ua/images/Олімпіади/Inform_Zbirniki_olimpiad/Pravoznavstvo_2015.pdf

Назвіть та охарактеризуйте функції прокуратури (Закон України «Про прокуратуру»). 

 Відповідно до статті 131-1 Конституції України (набрала чинності 30.09.2016) прокуратура здійснює такі функції:
       - підтримання публічного обвинувачення в суді;
       - організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
       - представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
       Згідно з Перехідними положеннями Основного Закону України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функції:
       - досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції;
       - нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій;
       - представництво інтересів громадян в судах у справах, провадження в яких розпочато до 30.09.2016, до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Що    таке    «скорочене    провадження»     відповідно    до    Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Скорочене провадження є спеціальною процесуальною формою розгляду поширених і типових адміністративних справ. Воно спрямоване на спрощення і пришвидшення розгляду адміністративних справ, розвантаження судів.

Стаття 183-2. Скорочене провадження

1. Скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо:

1) оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

5) застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням;

6) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.

2. Суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.

3. Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.

4. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

5. Справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків:

1) не пізніше наступного дня з дня надходження до суду заяви відповідача про визнання позову;

2) не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

3) не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

4) не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Відмінні ознаки між правами людини і правами громадянина

Права громадянина	Права особи
1	2
1)гарантується державою у тому числі і примусовими засобами	1) гарантується як суспільством так і державами
2) мають письмову форму, закріплюються правовими нормами (нормативно – правовий акт)	2) існують  як в усній формі так і в письмовій, закріплюються соціальними, моральними та правовими нормами як  у довільному порядку так і в чітко визначеному документі
3) мають більш внутрішній (національний) характер	3) мають як міжнародний так і національний характер

Продовж. табл. 1

1	2
4) поширюються на всіх громадян держави	4) поширюються  на всіх фізичних осіб
5) мають правову основу	5) мають як моральну так і правову основу
6) виникає з появою держави та залежить від неї	6) існували як до держави так  і з появою держави
7) засновані на нормах національного права	7) засновані на нормах як національного так і міжнародного права
8) реалізуються примусово не залежно від бажання суб’єкта	8) реалізується як добровільно так і примусово не залежно від бажання суб’єкта
9) залежать від громадянства	9)  можуть як не залежати  так і залежати від громадянства
10) надаються і гарантуються державою	10)  належать частково від природи  і частково гарантуються державою
11) задовольняють соціальні, політичні, економічні Інтереси	11) задовольняють природні, політичні, економічні, соціальні  інтереси фізичних осіб
12) порушення прав тягне застосування юридичної відповідальності	12) порушення прав тягне застосування заходів громадського впливу та юридичної відповідальності
13) відповідальність має примусовий характер і виходить від імені держави	13) відповідальність має примусовий характеру і виходить від суспільства та від імені держави
14) залежить від рівня розвитку держави та громадянина	14) залежить від рівня розвитку суспільства та людини, держави та громадянина, юридичної особи

Укажіть відмінні ознаки між: цивільним і трудовим договором

8 ВІДТІНКІВ ВІДМІННОСТЕЙ МІЖ ЦПД І ТРУДОВИМ ДОГОВОРОМ

Як відрізнити трудовий договір від ЦПД? Вивчити їх відмінності. Вам не треба муштрувати КЗпП і ЦКУ у їх пошуках, а достатньо поглянути на таблицю, наведену нижче.

Критерії відмінностей
Деталізація критерію	Трудовий договір	ЦПД
		підряду	надання послуг
1	2	3	4
1. Правова основа
Нормативний супровід	КЗпП	ЦКУ
Сторони договору	Працівник і роботодавець	Підрядник і замовник	Виконавець і замовник
Предмет договору	Процес праці (виконання роботи за певною посадою)	Результат роботи, який передається замовнику (виготовлення речі, обробка, переробка, ремонт речі)	Послуга, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності
Строк договору	Безстроковий (укладається на невизначений час). Строковий (укладається на визначений сторонами строк, на час виконання певної роботи)	Установлюють за домовленістю сторін, але обов’язково визначають
Оформлення відносин	Трудовий договір (в усній чи письмовій формі) + наказ (розпорядження) про прийняття на роботу	Тільки договір (без будь-яких наказів)
Права і обов’язки сторін	Прописують у трудовому договорі, колективному договорі, посадовій інструкції	Визначають виключно у відповідному договорі
2. Регулювання діяльності та її організація
Належність особи до установи	Працівника приймають на посаду, передбачену штатним розписом (належить до штату). Він виконує певну трудову функцію за конкретною професією та кваліфікацією. За основним місцем роботи на працівника ведеться трудова книжка	Не входить до штату установи. Трудова книжка не ведеться, до трудової книжки не вносять запис про виконання робіт за ЦПД
Залучення третіх осіб	Працівник не може доручати виконання своїх посадових обов’язків іншій особі та несе особисту відповідальність за виконану ним роботу	—	Виконавець повинен надати послугу особисто
		Водночас у випадках, установлених договором, підрядник (виконавець) має право доручити виконання договору іншій особі, залишаючись відповідальним перед замовником
Режим роботи	Працівник зобов’язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку. На нього поширюються гарантії трудового законодавства щодо тривалості робочого часу. Обмежена робота у нічний час, понаднормово, робота у вихідні і святкові дні	Підрядник (виконавець) самостійно організовує свою роботу, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Обмежень щодо тривалості роботи немає
Забезпечення умовами праці	Забезпечує роботодавець	Підрядник самостійно забезпечує умови праці. Він може виконувати роботу з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника	Виконавець самостійно забезпечує умови праці
Відрядження	Роботодавець має право направляти працівника у відрядження із збереженням оплати праці та відшкодуванням витрат, понесених під час відрядження	Замовник не може відрядити підрядника (виконавця). Якщо у підрядника (виконавця) виникає потреба у поїздці для виконання умов договору, то усі умови щодо оплати витрат, понесених під час неї, оговорюються у договорі
3. Оплата роботи
Вид виплати	Заробітна плата (посадовий оклад, підвищення, надбавки, доплати), компенсаційні і заохочувальні виплати відповідно до трудового законодавства	Винагорода за виконану роботу або надану послугу
Розмір виплати	Здійснюється в розмірі не нижче законодавчо встановленого мінімального розміру	Розмір плати встановлюється за згодою сторін та закріплюється в договорі. Обмеження щодо розміру плати законодавством не передбачено
Строки виплат	Законодавчо закріплені строки виплат ( ст. 115 КЗпП): не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата	Строки закріплюють у договорі
Підстава для оплати	Табель обліку використання робочого часу, накази	Акт виконаних робіт	Акт наданих послуг
4. Відпочинок
Право на відпустки	Є	Немає
Право на вихідні, святкові дні	У загальному випадку робота у ці дні не проводиться	Підрядник (виконавець) самостійно визначає дні своєї роботи (див. п. 2, критерій — режим роботи)
5. Охорона праці
Створення безпечних умов праці	Роботодавець зобов’язаний створити безпечні і нешкідливі умови праці ( ст. 153 КЗпП), дотримуватися норм щодо охорони праці на робочому місці. Працівнику належні виплати і гарантії за роботу із шкідливими і важкими умовами праці	Норми ЦКУ не містять вимог про те, що замовник повинен створити безпечні умови праці для підрядника (виконавця). Проте вони можуть бути застережені у договорі
6. Припинення дії договору
Підстави для розірвання правовідносин	Дія трудового договору припиняється виключно за наявності підстав, передбачених нормами КЗпП (див. ст. 36, 38, 39, 40 і 41)*	Припиняються на загальних підставах, передбачених ЦКУ (за згодою сторін, закінченням строку дії договору, отриманням кінцевого результату)
7. Пенсійне і соціальне страхування
Період роботи, що зараховується до страхового стажу	Працівники є застрахованими особами. ЄСВ сплачує за них роботодавець	Підрядник і виконавець є застрахованими особами. ЄСВ сплачує за них замовник
	Місяць зараховується до страхового стажу як повний, якщо сума сплачених страхових внесків не менше мінімального страхового внеску. Якщо ЄСВ сплачувався у меншому розмірі — місяць зарахують до страхового стажу пропорційно сплаченому ЄСВ
Право на оплату листка непраце здатності	Є	Немає. Однак якщо у подальшому особа працевлаштується, період виконання робіт (надання послуг) зарахують до страхового стажу для оплати лікарняного пропорційно сплаченому ЄСВ (увесь місяць, якщо ЄСВ сплачувався у розмірі не менше мінімального страхового внеску)
8. Відповідальність
Щодо особи, яка виконує роботу	За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосована дисциплінарна відповідальність у вигляді догани або звільнення. За шкоду, заподіяну установі, працівника притягують до матеріальної відповідальності	Підрядник (виконавець) несе цивільно-правову відповідальність, яка може полягати у відшкодуванні заподіяної шкоди, упущеної вигоди та сплаті штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору. Порядок відшкодування шкоди, розмір та строки закріплюються безпосередньо в договорі
* Підстави для розірвання трудового договору викладені в спецвипуску «ОП», 2015, № 8/1, с. 27.

Переглянути закони!!!!

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)    
  https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2657-19

Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (набрання чинності 16.07.2019 р.);

https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2704-19

Закон України від 30.05.2019 № 2728-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2728-19

Закон України від 03.09.2019 № 27-ІХ «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканості народних депутатів України)».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/27-20

Конвенція ООН про права дитини, 1989 р.

Конвенція ООН про права дитини у малюнках

Правознавство

Конституційно-правові основи безпосередньої демократії в Україні.

   Відповідно до ст.69 Конституції України, народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Безпосередня (пряма) демократія – це особиста (індивідуальна або у складі об’єднання громадян) участь громадян в управлінні справами суспільства і держави, безпосереднє здійснення ними управлінських функцій.

Форми безпосередньої демократії

1. всенародне голосування або референдум

2. мирні збори, мітинги, походи і демонстрації;

3. вибори в представницькі органи;

4. всенародне обговорення;

5. з’їзди, конференції, наради;

6. народну ініціативу;

7. народні збори.

Відповідно до змісту чинної Конституції України загальними принципами безпосередньої демократії можна вважати:

суверенність народу;

 єдиновладдя народу;

повновладдя народу;

безпосереднього волевиявлення народу;

поєднання безпосередньої і представницької демократії;

пріоритетності безпосереднього народовладдя в системі демократії;

політичного плюралізму;

конституційності й законності;

загальності у здійсненні безпосереднього народовладдя;

рівності у здійсненні безпосереднього народовладдя;

реальності безпосереднього народовладдя;

гарантованості безпосереднього народовладдя.