Тема уроку: Устрій та
територіальні надбання Великого князівства Московського ХІV – на початку ХVІ
cт. Іван ІІІ. Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура
Османської імперії.
1. Перегляньте відеоурок👇
2. Прочитайте в підручнику §21, 22. Зробіть короткий конспект (Дата-подія, поняття-визначення).
і пов’язаний з ним перехід до машинного виробництва зажадали грамотних кваліфікованих працівників. Тому в західних країнах у другій половині XIX ст. запроваджують загальне початкове навчання. Число грамотних чоловіків до кінця століття досягло 75-90 % від загального числа. У загальнодоступній школі дітей навчали читання, письма, давали елементарні знання з арифметики, знайомили з історією, релігійними догматами. Характерним для шкільного процесу навчання було зазубрювання певного мінімуму знань.
Перегляньте відео👇
Діти заможних батьків мали можливість здобути середню освіту. Із розвитком промислового виробництва поряд з гімназіями гуманітарного профілю з’явилися технічні та реальні училища, у яких значну увагу приділяли вивченню математики, фізики, хімії. Середня школа була недоступна основній масі дітей і тому що була платною, і тому що діти бідняків вже змалку були змушені заробляти на життя.
По закінченні середньої школи освіту можна було продовжити у вищих навчальних закладах і здобути професію інженера, агронома, вчителя, лікаря. Вища освіта всюди була платною. Жінкам доступ до університетів був закритий.
Освіта
Аж до XX ст. населення в світі загалом залишалося неписьменним. Більшість людей не вміло навіть читати і писати. Лише у високорозвинених країнах Західної Європи, охоплених індустріалізацією, спостерігався помітний прогрес. У XIX ст., особливо в другій половині, розпочалося суттєве поширення освіти. Це стало можливим завдяки тому, що суспільство стало більш заможним, і зріс матеріальний добробут людей. Крім того, індустріальна цивілізація вимагала кваліфікованих робітників. Тому держава почала приділяти більше уваги питанням освіти і розпочали перехід до загального обов’язкового навчання. У Великобританії закон про обов’язкову освіту всіх дітей до 12 років був прийнятий 1870, а у Франції —1882 року.
У деяких європейських країнах перехід до загального початкової освіти відбувся ще раніше. У лютеранській Швеції, наприклад, 1686 року був прийнятий закон, що зобов’язував главу сімейства навчати грамоти своїх дітей і навіть слуг. І закон цей виконували неухильно. Адже найважливішим обов’язком лютеранина було самостійне читання Біблії. Навіть одружитися не можна було доти, поки молоді люди не навчаться читання. Не дивно, що до кінця XVIII ст. у Швеції було досягнуто найбільш високого рівня писемності населення в Європі. Проте закон про обов’язкове початкове навчання був прийнятий лише 1880-х рр.
Серед студентів дев’яти університетів Російської імперії вчилися представники станів:
діти дворян і чиновників — 32,4 %;
діти почесних громадян і купців — 11,5 %;
представники духовенства — 7,6 %;
міщан — 24,2 %;
діти селян і козаків — 14,6 %;
діти інших станів — 4,4 %.
УНІВЕРСИТЕТИ
Вищу освіту в Європі та США здобували переважно в університетах.
Вищу освіту у Великій Британії можна було одержати в університетах, інститутах, коледжах. У XIX ст. у зв’язку з потребами індустріальної епохи в країні відкривалися політехнічні інститути, які готували інженерів, технологів з багатьох спеціальностей. Найпрестижнішими вищими навчальними закладами не тільки Великої Британії, а й усієї Європи вважалися Кембриджський та Оксфордський університети. Досить високу репутацію мали вищі навчальні заклади в Лондоні, Ліверпулі, Ньюкаслі, Бірмінгемі, Глазго, Единбурзі та інших містах Великої Британії. Диплом приватної школи дозволяв завершити освіту в Оксфорді або Кембриджі, що, у свою чергу, відкривало широкі можливості для успішної кар’єри в парламенті або уряді.
Університет (від лат. universitas — сукупність, спільність) — вищий навчальний заклад, де навчаються майбутні фахівці з фундаментальних і багатьох прикладних наук. Як правило, університет здійснює й науково-дослідну роботу. Університети поєднують у своєму складі кілька факультетів, на яких представлена сукупність різних дисциплін, що становлять основи наукового знання.
Університетська освіта. Найдавніший у Європі університет — медичний — був заснований у Салерно не пізніше першої половини XI ст. Близько 1100 р. був відкритий університет в Болоньї, який спочатку являв собою школу, де на основі римського права розроблялися юридичні норми. На базі кількох монастирських шкіл наприкінці XII ст. постав Паризький університет. У 1117 р. був заснований Оксфордський університет в Англії, але після конфлікту професури й студентів з жителями Оксфорда в 1209 р. деякі вчені й студенти втекли на північ, де заснували Кембриджський університет. У XIV ст. з’явилися університети в Празі — у 1342 р., у Кракові — 1364 р., у Відні — 1365 р., у Гейдельберзі — 1385 р., потім у Лейпцигу — 1409 р., у Базелі — 1459 р. і т.д.
Тема уроку: Міжнародні відносини та
міжнародне право
1. Перегляньте відео👇
2. Опрацюйте матеріал в підручнику: - ст. 221- 230 за підручником Громадянська освіта (Бакка, Марголіна, Мелещенко) 10 клас. - ст. 172-178 за підручником «Громадянська освіта» Гісем О., Мартинюк О.
3. До наступного уроку виконайте завдання заповнивши Google-форму за посиланням👇
Тема уроку: Бойовідії 1942–1943 рр. Бої на Лівобережжівлітку–восени
1943 р. Чорносвитники. Битва за Дніпро. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з
Правобережної та Південної України.
1. Завдання на перевірку засвоєння вивченого матеріалу.
3. Запишіть у робочий зошит конспект (Готуємось до ЗНО!!!)👇
Вигнання нацистських окупантів із
території України
Грудень 1942 р.
Початок
вигнання нацистських загарбників з України: звільнення першого населеного
пункту УРСР — с. Півнівки Ворошиловградської
області під час Сталінградської битви.
Січень—березень 1943 р.
Наступ
радянських військ, у ході якого було звільнено частину Донбасу, 16 лютого — перше звільнення Харкова. Контрнаступ німців, під час якого
радянські війська знову втратили Харків, але героїчними зусиллями зупинили
ворога.
Липень—серпень 1943 р.
Курська битва, під час якої було звільнено Лівобережжя та
Донбас; 23 серпня 1943 р. — остаточне звільнення Харкова. Зведення німцями «східного валу» —
оборонних укріплень на правому березі Дніпра.
Східний вал- стратегічний
оборонний рубіж німецьких військ на радянсько-німецькому фронті, створений до
осені 1943 р. на лінії р. Нарва, Псков, Вітебськ, Орша, р. Сож, середній
перебіг Дніпра, р. Молочна
Вересень—листопад 1943 р.
Київська наступальна операція. Битва за Дніпро, яка розпочалася з Лютізького
плацдарму; великі людські втрати під час форсування Дніпра;
6 листопада 1943 р. — визволення Києва.
Мобілізовані
були навіть підлітки, яких називали «чорною піхотою», «чорнопіджачниками», «чорносвитниками».
Грудень 1943 р.
Житомирсько-Бердичівська операція. Загальний наступ радянських військ у Правобережній
Україні на 1400-кілометровій смузі від Полісся до Чорного моря.
Січень-лютий 1944 р.
Корсунь-Шевченківська операція («Сталінград на Дніпрі»): в
«котлі» опинилося 11 ворожих дивізій; втрати німців — 73 тис. солдатів і
офіцерів, із них 18,2 тис. потрапили в полон.
Квітень—травень 1944 р.
Кримська операція, яка завершилася повним розгромом 17-ї німецької армії; фашисти втратили
100 тис. солдатів і офіцерів.
Липень—серпень 1944 р.
Львівсько-Сандомирська операція: розгром під Бродами 8 німецьких дивізій, визволення
Львова. Ясько-Кишинівська операція:
визволення Ізмаїльської області України та Молдови.
Вересень—жовтень 1944 р.
Карпатсько-Ужгородська операція — визволення Закарпаття.
8 жовтня 1944 р. – визволено від німців останній населений пункт УРСР с. Лавочне.
28 жовтня 1944 р. — завершення вигнання нацистських окупантів зі всієї території
України.
Квітень—травень 1945 р.
Берлінська
операція, яка завершила розгром гітлерівської Німеччини:
• 20
квітня 1945 р. — встановлення Прапора Перемоги на даху німецького Рейхстагу;
участь у цій операції українця О. Береста (удостоєний
звання Героя України 2005 р.);
• 2 травня
1945 р. — капітуляція Берлінського гарнізону;
• 8 травня
1945 р. — підписання Акта про беззастережну капітуляцію Німеччини; День
пам’яті та примирення (встановлений Указом від 24 березня 2015 р.).
2 вересня 1945 р.
Капітуляція
Японії, яку приймав український військовий діяч К.
Дерев’янко; завершення Другої світової війни.
4. Опрацювати в підручнику матеріал §39. Відповідати на запитання ст. 225-226 - усно.