14.04.2021 р.
Тема уроку: Події російської революції 1905–1907 рр. в Україні. Товариство українських поступовців. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.
Події революції
1905-1907 рр. в Україні
— 9 січня 1905 р. — «кривава неділя» — розстріл мирної демонстрації в Санкт-Петербурзі за наказом царя Миколи II; початок революції.
- 14-25 Червень 1905 р. - повстання на
панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський», керівники повстання
– матроси Григорій Вакуленчук і Панас Матюшенко;
- Листопад 1905 р. - повстання на крейсері
«Очаків» під керівництвом лейтенанта П. Шмідта;
— Листопад 1905 р.- повстання саперів на
чолі з підпоручиком Б. Жаданівським у Києві .
— Жовтень 1905 р. – всеросійський
політичний страйк під гаслом «Геть царський уряд!»
— 17 жовтня 1905 р. — видання Миколою II Маніфесту, у якому цар «дарував» громадянські свободи, надавав дозвіл на створення політичних партій та скликання Державної думи.
— Грудень 1905 р. — збройні повстання в Катеринославі, Харкові, на Донбасі.
— 1906-1907 рр. — спад революції, зменшення виступів, арешти революціонерів.
Чорносотенці
- відстоювання самодержавства, невизнання українців і білорусів як окремих
народів, неподільність Російської імперії, антисемітизм.
|
Національно-визвольний рух України в
роки російської революції 1905-1907 рр. Діяльність «Просвіти» |
|
|
Українська преса |
— Унаслідок оприлюднення 17 жовтня 1905 р. Маніфесту імператора Миколи ІІ
про «дарування» населенню громадянських прав і свобод фактично втратив свою чинність Емський указ. — 1905 р. - перша українська газета — «Хлібороб» (брати Шемети в Лубнах); — 1905 р. – переведення до Киева
«Літературно-наукового вісника» — 1907 р. – Українське наукове товариство. — 1882 – 1906 р. – Киевская старина, з 1907 р. –
«Україна» — 1905-1906 рр. – видання коштом Є.Чикаленка
україномовної газети «Громадська думка», з 1906-1914 рр – «Рада» |
|
Діяльність
«Просвіти» |
— Відкриття першої «Просвіти» в Одесі (1905 р.). — Неофіційний друкований орган просвітянського руху газета «Рада», яку фінансували Є. Чикаленко, В. Симиренко. |
|
Мовне питання |
— 1906 р. — циркуляр, який дозволяв учителям на уроках вживати
«малоросійську мову для пояснення того, чого учні не розуміють». — Відкриття в Харківському та Новоросійському університетах україномовних
відділень. |
Діяльність українських
парламентських громад в І та II Державних думах
І Державна дума (27 квітня — 8 липня 1906 р.)
— Створення українськими депутатами Української думської громади, до якої
увійшли 45 депутатів; голова — чернігівський адвокат І. Шраг.
— Політична платформа: надання Україні в її етнографічних межах політичної
автономії; запровадження української мови в школах, судових та адміністративних
органах; розв’язання аграрного питання.
II Державна дума (20 лютого — 3 червня 1907 р.)
— Заснування українськими депутатами думської громади «Трудової громади»
(47 осіб).
— Політична платформа: перебудова імперії на конституційних засадах;
автономія України; амністія політв’язнів; свободи слова, друку, зборів,
совісті, пересувань і союзів; українізація освіти, судочинства й церкви.
Посилення
національного гніту протягом 1907-1914 рр.
1910 р. – столипінський
циркуляр, заборона «інородческих» видань, преси та організацій.
— Поширення великодержавного шовінізму; діяльність чорносотенців —
російських націоналістичних організацій.
— Закриття українських друкованих видань (із 18 залишилось 9).
— Обмеження діяльності «Просвіт».
1908 р. — створення Товариства
українських поступовців (ТУП)
— міжпартійної громадсько-політичної
організації; лідери — М. Грушевський, С. Єфремов, Є. Чикаленко.
Програмні засади та діяльність: консолідація українських політичних сил
в боротьбі за національне відродження; конституційно-парламентський шлях
боротьби за українську справу; українізація освіти, громадських установ, суду й
церкви; опікування діяльністю «Просвіти», Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
3. Опрацюйте матеріал в підручнику на ст. 216-225, відповідати на запитання ст. 225- усно.
Немає коментарів:
Дописати коментар