9 клас 30.04.2021 р. Всесвітня історія

 30.04.2021 р.

Тема уроку: Розділ 5. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю.

1. Опрацюйте матеріал та складіть опорний конспект👇

Джерело: http://forhistory.xyz/osvita-uriznomanitnennya-form-i-napryamiv-osviti/amp/

Технічний прогрес

і пов’язаний з ним перехід до машинного виробництва зажадали грамотних кваліфікованих працівників. Тому в західних країнах у другій половині XIX ст. запроваджують загальне початкове навчання. Число грамотних чоловіків до кінця століття досягло 75-90 % від загального числа. У загальнодоступній школі дітей навчали читання, письма, давали елементарні знання з арифметики, знайомили з історією, релігійними догматами. Характерним для шкільного процесу навчання було зазубрювання певного мінімуму знань.

Перегляньте відео👇

Діти заможних батьків мали можливість здобути середню освіту. Із розвитком промислового виробництва поряд з гімназіями гуманітарного профілю з’явилися технічні та реальні училища, у яких значну увагу приділяли вивченню математики, фізики, хімії. Середня школа була недоступна основній масі дітей і тому що була платною, і тому що діти бідняків вже змалку були змушені заробляти на життя.

По закінченні середньої школи освіту можна було продовжити у вищих навчальних закладах і здобути професію інженера, агронома, вчителя, лікаря. Вища освіта всюди була платною. Жінкам доступ до університетів був закритий.

Освіта

Аж до XX ст. населення в світі загалом залишалося неписьменним. Більшість людей не вміло навіть читати і писати. Лише у високорозвинених країнах Західної Європи, охоплених індустріалізацією, спостерігався помітний прогрес. У XIX ст., особливо в другій половині, розпочалося суттєве поширення освіти. Це стало можливим завдяки тому, що суспільство стало більш заможним, і зріс матеріальний добробут людей. Крім того, індустріальна цивілізація вимагала кваліфікованих робітників. Тому держава почала приділяти більше уваги питанням освіти і розпочали перехід до загального обов’язкового навчання. У Великобританії закон про обов’язкову освіту всіх дітей до 12 років був прийнятий 1870, а у Франції —1882 року.

У деяких європейських країнах перехід до загального початкової освіти відбувся ще раніше. У лютеранській Швеції, наприклад, 1686 року був прийнятий закон, що зобов’язував главу сімейства навчати грамоти своїх дітей і навіть слуг. І закон цей виконували неухильно. Адже найважливішим обов’язком лютеранина було самостійне читання Біблії. Навіть одружитися не можна було доти, поки молоді люди не навчаться читання. Не дивно, що до кінця XVIII ст. у Швеції було досягнуто найбільш високого рівня писемності населення в Європі. Проте закон про обов’язкове початкове навчання був прийнятий лише 1880-х рр.

Серед студентів дев’яти університетів Російської імперії вчилися представники станів:

• діти дворян і чиновників — 32,4 %;
• діти почесних громадян і купців — 11,5 %;
• представники духовенства — 7,6 %;
• міщан — 24,2 %;
• діти селян і козаків — 14,6 %;
• діти інших станів — 4,4 %.

 УНІВЕРСИТЕТИ

Вищу освіту в Європі та США здобували переважно в університетах.

Вищу освіту у Великій Британії можна було одержати в університетах, інститутах, коледжах. У XIX ст. у зв’язку з потребами індустріальної епохи в країні відкривалися політехнічні інститути, які готували інженерів, технологів з багатьох спеціальностей. Найпрестижнішими вищими навчальними закладами не тільки Великої Британії, а й усієї Європи вважалися Кембриджський та Оксфордський університети. Досить високу репутацію мали вищі навчальні заклади в Лондоні, Ліверпулі, Ньюкаслі, Бірмінгемі, Глазго, Единбурзі та інших містах Великої Британії. Диплом приватної школи дозволяв завершити освіту в Оксфорді або Кембриджі, що, у свою чергу, відкривало широкі можливості для успішної кар’єри в парламенті або уряді.

Університет (від лат. universitas — сукупність, спільність) — вищий навчальний заклад, де навчаються майбутні фахівці з фундаментальних і багатьох прикладних наук. Як правило, університет здійснює й науково-дослідну роботу. Університети поєднують у своєму складі кілька факультетів, на яких представлена сукупність різних дисциплін, що становлять основи наукового знання.

Університетська освіта. Найдавніший у Європі університет — медичний — був заснований у Салерно не пізніше першої половини XI ст. Близько 1100 р. був відкритий університет в Болоньї, який спочатку являв собою школу, де на основі римського права розроблялися юридичні норми. На базі кількох монастирських шкіл наприкінці XII ст. постав Паризький університет. У 1117 р. був заснований Оксфордський університет в Англії, але після конфлікту професури й студентів з жителями Оксфорда в 1209 р. деякі вчені й студенти втекли на північ, де заснували Кембриджський університет. У XIV ст. з’явилися університети в Празі — у 1342 р., у Кракові — 1364 р., у Відні — 1365 р., у Гейдельберзі — 1385 р., потім у Лейпцигу — 1409 р., у Базелі — 1459 р. і т.д.

2. Опрацюйте в підручнику § 27 (п. 3,4,5).