10 клас23.04.2021 р. Історія України

 23.04.2021 р.

Тема уроку: Українська повстанська армія..Українсько-польське протистояння. Українська головна визвольна рада. Радянський партизанський рух.

1. Перегляньте відео👇

2. Запишіть у робочий зошит опорний конспект (готуємось до ЗНО!!!)👇

Опір окупантам

-         Похідні групи - групи які були створені ОУН («мельниківцями») та ОУНР («бандерівцями») з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни.

-         Організацію радянського партизанського руху було покладено на НКВС.

-         Рух Опору складався з:

1)    Радянського підпілля і партизанського руху.

2)    Українського визвольного руху (ОУН і УПА).

3)    Польського руху Опору (Армія Крайова).

Радянський партизанський рух

— Кінець 1941 р. — виникнення радянських загонів партизанів під Черніговом, Сумами та Брянськом; приєднання до них групи радянських військ, які прорвались з оточення під Києвом; командири партизанських загонів — С. Ковпак, М. Попудренко, М. Наумов, О. Сабуров.

 «Один із організаторів партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни. У 1941-1944 рр. — командир Путивльського партизанського загону, згодом — з’єднання партизанських загонів Сумської області, яке впродовж 1942-1943 рр. здійснило рейди з Брянських лісів на Правобережну та Західну Україну. У 1944 р. з’єднання перейменовано в 1-шу Українську партизанську дивізію, названу на його честь»

— 1942 р. — створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем; зміцнення зв’язків між керівним центром та окремими загонами (забезпечення партизан зброєю, продовольством, медикаментами); узгодження дій партизанських загонів із військовими операціями Червоної армії.

— Форми боротьби: збирання розвідувальних даних; диверсії на комунікаціях ворога, знищення ліній зв’язку, доріг, мостів (1943 р. — «рейкова війна»); розгром ворожих штабів, гарнізонів, комендатур; поширення листівок; визволення військовополонених, порятунок людей від вивезення на роботи до Німеччини; рейди в тил ворога (червень-жовтень 1943 р. — Карпатський рейд С. Ковпака (із Путивля в Карпати) для виведення з ладу нафтопромислів та поширення політичного впливу радянської влади в Західній Україні.

Український визвольний рух

                                     — 1940 р. — розкол оунівського руху на

    ОУН(М) на чолі з А. Мельником         та                   ОУН(Б) на чолі з С. Бандерою

 мельниківці покладали надії на Німеччину                       бандерівці робили ставку                                                                                                            на власні сили

— 30 червня 1941 р. — проголошення з ініціативи ОУН(Б) Акта відновлення Української Держави; формування національного уряду на чолі з Я. Стецьком; створення «похідних груп» для організації органів місцевого самоуправління; арешт гестапівцями С. Бандери, Я. Стецька та інших членів ОУН; перехід оунівців до боротьби проти німецьких окупантів.

«Український народ не хоче й не буде своєю кров'ю рятувати Німеччину. Якщо Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу... Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм. Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу...»

— літо 1941 р. - створення Т. Бульбою (Боровцем) «Поліської Січі». Боролися одночасно проти німців та радянських партизанів.

— 14 жовтня 1942 р. — створення Української повстанської армії (УПА), якою керував спочатку Василь Івахів, а з 1943 р. -  Р. Шухевич (Т. Чупринка). УПА вела боротьбу проти німців, польської Армії Крайової та радянської влади;

встановлення контролю над частиною Волині, Полісся, згодом над Галичиною та Черкащиною.

«Я, воїн Української повстанської армії, узявши в руки зброю, урочисто клянуся своєю честю й совістю перед Великим Народом Українським... боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу...»

 

— 1944 р. — створення Української головної визвольної ради (УГВР) — органу керівництва українським визвольним рухом для розгортання збройного підпілля у боротьбі проти німців і

радянської влади (президент — К. Осьмак).

Польсько-український конфлікт

— 1943 р. — Волинська трагедія — етнічні чистки українського і польського населення, що здійснювали УПА та польська Армія Крайова: ОУН і УПА розглядали виселення (знищення) польського елемента на Волині та в Східній Галичині як усунення перешкоди до незалежності; Армія Крайова розглядала винищення українців як засіб ствердження польського права на ці землі.

— 11-13 липня 1944 р. — відмова ОУН від антипольських акцій, пошук порозуміння з Армією Крайовою для спільної боротьби проти радянських окупантів.

3. Опрацювати у підручнику §38. Відповідати на запитання ст. 217 - усно.

4. Повторити §33-37, підготуватись до історичного диктанту.