29.01.2019 р.
Тема уроку: Громадівський рух 1860–1890-х рр.
Пригадайте деякі факти з попередніх уроків:
Тема уроку: Громадівський рух 1860–1890-х рр.
Пригадайте деякі факти з попередніх уроків:
Бесіда за
запитаннями
1. Пригадайте, якою була національна політика
російського царизму щодо України в першій половині ХІХ ст.
2. Коли і за яких обставин було започатковано
українське національне відродження?
3. Що таке українська національна ідея?
4. Яких відомих діячів українського
національного відродження першої половини ХІХ ст. ви можете назвати? Який
внесок вони зробили в розвиток українського національного руху?
5. Яке значення мала діяльність
Кирило-Мефодіївського братства?
Таблиці записати в зошит!!!!!
Робота
з таблицею
І етап громадівського руху (кінець
50–60-х рр.)
|
|
1859 р. — створена перша громада у Петербурзі.
Склад: Василь Білозерський, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Тарас
Шевченко
1859 р. — у Київському університеті створена
організація «хлопоманів» у складі: В. Антонович, В. Познанський, Т. Рильський
та ін.
|
Видавали перший український журнал
«Основа».
Друкували твори українських письменників та праці
українських вчених.
Виступали за відродження української мови,
розвиток освіти українській мові.
Виступали на захист інтересів українців, за
скасування кріпацтва. Вивчали життя українського народу, його традиції
|
1860 р. — створена Українська
громада у Києві. Склад - близько біля 200 чоловік:
студенти і викладачі Київського
університету. Очолював Володимир Антонович
|
Доводили,
що український народ є окремою нацією.
Необхідно підвищувати свідомість українського
народу.
Дружнє ставлення до усіх слов’янських народів
Організовували недільні школи для дорослих,
здійснювали навчання українською мовою, створювали українські підручники,
організовували лекції і бібліотеки
|
60-ті
роки — виникнення громад у Чернігові, Одесі, Полтаві, Харкові
|
Друкували
книжки українською мовою, відкривали школи, бібліотеки, виступали з лекціями;
поширювали українську літературу, видавали газети, журнали
|
Діяльність
громад викликала занепокоєння російського уряду, їх діяльність була
заборонена, закрито недільні школи, припинено видання газет
|
Робота
зі схемою
Особливості національно-визвольного
руху
на західноукраїнських землях
|
||
Зберігалося
українсько-польське
протистояння
|
У Галичині
посилюється
польський
вплив
|
Українці тут
не зазнавали
таких утисків
з боку Австрії,
як українці
Наддніпрянщини
з боку Росії
|
Завдання
• Пригадайте, за яких умов розвивався
суспільно-політичний рух на українських землях у складі Російської імперії.
Порівняйте з умовами розвитку такого руху на західноукраїнських землях.
Діяльність
«москвофілів» та народовців»
«Москвофіли»
|
Народовці
|
1870 р. — заснування Руської
ради (вважали її наступницею Головної руської ради).
Займалися видавничою справою (видавали
5 газет і різноманітну літературу).
Ця література видавалася не українською
мовою, а на «язичії» (суміш української, російської, церковної і польської
мов).
Поширювали освітні книги серед
селян і розгорнули боротьбу з
пияцтвом
|
Вели
пропаганду національно-визвольних ідей у періодичних виданнях: газетах і
журналах.
Пропагували
також ідеї через товариства, гуртки, установи. Підвищували культурно-освітній
рівень населення, національну свідомість, поширювали твори Шевченка,
Котляревського, Марко Вовчок та ін.
Підтримували
зв’язок з громадівським рухом Наддніпрянської України
|
Утворення
товариств «просвіта» та імені Шевченка
Культурно-освітнє товариство
«просвіта»
|
Літературне товариство імені
Т. Г. Шевченка
|
-
Утворилося 1868 року.
-
Очолював Володислав Федорович.
-
Діяло у містах і селах, відкривало
читальні, знайомило населення з українською літературою, досягненнями науки і
техніки в області сільського
господарства.
- Фінансувало
діяльність кооперативів
|
-
Утворилося 1873 року.
-
Займалося культурно-просвітницькою роботою, видавало художню літературу,
журнали «Правда» і «Зоря».
-
1892 року змінило назву на Наукове
товариство
імені Т. Шевченка.
-
Об’єднало наукові сили, фактично стало українською академією.
-
1897 року товариство очолив М.
Грушевський
|
Після поразки польського повстання
1863–1864 років у Російській імперії починається наступ реакції. Був прийнятий
Валуєвський указ (пригадати його зміст і мету), і в процесі національного
відродження настає пауза. Але на початку 70-х років національно-визвольний рух
відновлюється, щоб вже більше не припинятись, активізується знову громадівський
рух. Діячі визвольного руху переходять від культурницької роботи до діяльності
політичної, метою якої є відновлення української державності.
Робота з
таблицею
Відродження громадівського руху в
Україні
|
|
Початок
70-х років — «Стара громада» в Києві. Входили: Володимир Антонович, Михайло
Драгоманов, Павло Чубинський, Олександр Русов та ін. Також відроджуються
громади
в
Чернігові, Полтаві та інших містах
|
Продовжили
культурно-просвітницьку діяльність: створено Південно-Західний відділ
Російського географічного товариства; засновано Історичне товариство
Нестора-Літописця; видають газету «Київський
телеграф».
•
Вимагали перетворення Росії на федерацію і надання широкої автономії Україні
|
Завдання (усно)
1. Порівняйте діяльність Київської громади і
«Старої громади».
2. Яку мету ставили перед собою ці організації?
Чим вона відрізнялась?
3. Сформулюйте значення громадівського руху.
Перегляньте відео за посиланням
Домашнє завдання: опрацювати параграфи 16-17, відповідати на запитання ст. 148, 159, пройти тести за посиланням https://learningapps.org/6368035
Немає коментарів:
Дописати коментар