Мета: - сформувати
в учнів поняття «Юридична відповідальність», крайня необхідність, необхідна
оборона;
- ознайомити
учнів з ознаками, принципами і видами юридичної відповідальності;
-удосконалити
вміння учнів розв`язувати правові ситуації, вирішувати проблемну ситуацію,
пояснювати юридичні терміни, аналізувати різні джерела інформації, працювати в
групах, презентувати матеріал роботи у класі;
-виховувати
в учнів розуміння невідворотності юридичної відповідальності в разі скоєння
правопорушення.
І як результат роботи - готова презентація, що є прикладом плідної роботи на уроці та готовий матеріал для повторення та підготовки до вивчення теми наступного уроку.
10. Аналіз матеріалу за правовими критеріями (в залежності від поставленого завдання).
При роботі ізЗОБРАЖЕННЯМ (фото, малюнок, карикатура, рекламне фото)зверніть увагу на:
1. Опишіть, що ви бачите?
2. Яку подію зображено?
3. Чому ця подія стала сюжетом зображення?
4. Який основний меседж?
5. Чи передана атмосфера події?
6. Яка мета створення такого роду зображення?
7. Охарактеризуйте зображення судячи з правових критеріїв (вид суспільних відносин, учасники суспільних відносин, об'єкт та зміст зображеної події...)?
8. На яку цільову аудиторію розраховано зображення?
9. Чи викликала вона у вас емоції? (пам'ятаємо про емоційні гачки та маніпулямивний вплив).
При роботі зіСТАТТЕЮзверніть увагу на:
1. Який основний меседж статті?
2. Яка основна тема статті, які питання порушуються?
3. Про які події йдеться у статті?
4. До якої аудиторії звертається автор?
5. Яка мета написання статті?
6. Хто є автором статті та можливим її замовником.
"Роль жінки під час війни тривалий час, особливо в радянських реаліях, лишалася на узбіччі офіційних репрезентацій подій та комеморативних практик. Коли ж подібні сюжети й виринали, то звучали в унісон із загальнодержавним каноном подання історії "Великої Вітчизняної війни" і лише як доповнення до "героїчного пориву радянського народу" в боротьбі з ворогом.
Ми ще можемо дізнатися про жінку у військовій формі на передовій, про санітарку, що виносила поранених під зливою куль. А от про жінку, яка жила під нацистською окупацією і не чинила збройного опору, не була підпільницею, а просто чекала своїх синів або рятувала чужих дітей, вижила або загинула під час Голокосту, та про багатьох інших, навіть не згадувалося. Дозволялося лише про героїзм і жертовність".
Тема уроку: Депортація кримських татар та інших народів Криму. Завершення бойових дій на території України.
Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Ціна війни.
1. Перегляньте відео👇
2. Запишіть у робочий зошит конспект (Готуємось до ЗНО!!!)👇
Депортація татар та інших народів із
Криму
— Травень 1944
р. — депортація (примусове виселення) кримських татар; офіційна причина
— співпраця з Німеччиною під час війни.
Депортація
- примусове виселення окремих осіб, груп, народів із місця постійного проживання.
— Виселення до Середньої Азії 238,5 тис.
осіб, із яких 86 % становили жінки й діти.
— Ліквідація Кримської АРСР і перетворення
її на область.
— Депортація з Криму грецького, вірменського
і болгарського населення.
— Скорочення кількості населення Криму з
1196 до 351 тис. осіб.
— 1989 р. — визнання депортації кримських
татар незаконною і злочинною.
Внесок українського народу в перемогу
над нацизмом
-На боці Об’єднаних націй воювали українці
у складі армій В.Британії та Канади (45 тис.), Польщі (120 тис.), СРСР (7
млн.), США (80 тис.), Франції (6 тис.).
-Іван Кожедуб – найрезультативніший
льотчик-винищувач часів радянсько-німецької війни. Тричі Герой Радянського
Союзу.
В.М.Кожедуб В.Поприк
-Знищено
в Україні 714 міст, 28 тис. сіл, 16,5 тис. промислових підприємств – 40%
сукупних втрат.
-Чисельність населення України скоротилось
з 41 млн. 657 тис. (1941 р.) до27 млн. 382 тис. (1945 р.).
-Василь
Поприк – активний учасник Руху Опору, Герой Радянського Союзу.
-Ахмет-Хан Султан – національний герой
кримсько-татарського народу. Радянський льотчик. Двічі Герой Радянського Союзу.
А-Х Султан
Підсумки Другої світової війни (1939—1945 рр.) для України:
-об’єднання
основного масиву українських етнічних земель у межах однієї держави
-вихід
республіки на міжнародну арену, вступ до Організації Об’єднаних Націй
-чисельні
людські втрати та матеріальні збитки народного господарства Української РСР
Українське питання на Тегеранській,
Ялтинській, Потсдамській конференціях.
Тегеранська конференція 1943 р.: конференція лідерів 3-х союзних у Другій світовій війні держав — голови РНК СРСР Й.Сталіна, президента США Ф.Рузвельта та прем’єр-міністра Великої Британії У.Черчілля. Черчилль запропонував визнати кордон між СРСР і Польщею по лінії Керзона.
Ялтинська (Кримська) конференція 1945 р.: закріплено поділ по лінії Керзона. Масові переселення та депортації.
Потсдамська конференція 1945 р.: затверджено кордони Польщі згідно з домовленостями на Ялтинській конференції.
3. Опрацювати в підручнику §40 (п. 1-4). Вивчити конспект. Відповідати на запитання ст. 234 - усно.
Найбільший сплеск у розвитку української культури після княжої доби припав на 17–18 століття. Це період величних козацьких походів, національно-визвольної війни, Гетьманщини та доби Руїни. Саме в цей час наші предки залишили по собі чудові пам’ятки архітектури.
Із Заходу приходить бароко і набирає характерних рис саме для нашої території. Для барокових споруд притаманні нагромадження оздоб, багато ліпнини та грандіозність. Сайт IGotoWorld.com підібрав для вас найцікавіші та найгарніші приклади барокового мистецтва в Україні. Його можна знайти не лише у великих містах, а й у маленьких містечках та селах.
СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ СОБОР – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ ОДНОЙМЕННОГО РОМАНУ О.ГОНЧАРА
«Цей славнозвісний і
водночас “багатостраждальний” твір мало не скинув з п’єдесталу вже визнаного
класика соціалістичного реалізму. Центральний образ роману – пам’ятка козацької
минувшини… Основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської
дійсності, таких як бюрократія, кар’єризм, безправ’я селян, чиновницьке
недбальство, зневажливе ставлення до довкілля й пам’яток історії та
культури...»
Він був побудований народним майстром Якимом Погребняком. Найвидатнішому пам’ятнику козацькій вольниці – Троїцькому собору в Новомосковську виповнилося 230 років. Запорізькі лицарі почали будувати його ще у 1773 році, за два роки до зруйнування Катериною ІІ їхньої Січі. Споруджували собор із вікових дубів, якими тоді було багате узбережжя Самари. Стругані чотиригранні балки скріплювали дубовими тиблями або нагелями, а не залізними цвяхами. І не тому, що негоже у храмі Спасителя, розіп’ятого на хресті й прибитого до нього цвяхами, кріпити дерево залізом, а тому, що воно швидко піддається корозії, а через це конструкції слабнуть. Виростаючи, собор усе більше вражав усіх грандіозною монументальністю та вишуканою стрімкістю й легкістю форм. Особливий подив викликають в усіх дев’ять чотириярусних башт. Вони поставлені по три в лінію, разом утворюючи трикутник. Середні башти в рядах вищі за бокові, а головна з них ще вища. Зодчий так урівноважив їх, що вони самі служать опорою одна одній. Ніяких колон чи підпірок башти не мають.
Андріївська церква в Києві.Київ рясніє пам’ятками бароко. Однією із найгарніших є Андріївська церква, яка височіє над Подолом. Вона зведена в 1747–1757 роках. Головним архітектором собору виступив петербуржець італійського походження Бартоломео Растреллі. Мистецтвознавці зазначають: «Цей загальновідомий петербурзький імпорт на київському ґрунті має очевидний доволі далекий стосунок до української мистецької традиції…». Тим не менш, храм належить до архітектурного стилю бароко.
Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. Ще однією бароковою окрасою Києва є Георгіївська церква. Собор виник на зламі 17–18 століть. Основним меценатом будівництва виступив стародубський полковник М. Миклашевський. Георгіївську церкву Видубицького монастиря вважають хрестоматійним прикладом українського бароко. Особливістю цього архітектурного стилю є те, що храм однаковий з усіх боків, і це викликає враження, наче будівля весь час повертається навколо своєї осі.
Софійський собор. Напевно, ви здивуєтесь, чому в цій добірці є Софійський собор. Адже загальновідомо, що храм побудований ще за княжої доби в 11 столітті. Але після тривалих набігів на Київ чужинців та міжусобиць церква потребувала відбудови. Тому гетьман Іван Мазепа взявся за цю справу. І вже наприкінці 17 – на початку 18 століття Софійський храм набуває рис українського бароко. Тоді ж зводиться дзвіниця, яка вражає своєю красою та величністю.
Покровська церква в Києві. У 1766 році з’явилася на світ Покровська церква. Своєю появою вона завдячує архітекторові І. Григоровичу-Барському. Храм виконаний у стилі українського бароко. Споруда має просторову композицію, яка відображає традиції дерев’яних церков. І що ж це означає? А те, що храм має хрещатий план, церква тридільна та з трьома банями.
Троїцький собор у Чернігові. Київ позаду, час рухатися далі. Наступним пунктом буде древнє місто Чернігів. Тут у 1679–1689 роках зведено Троїцький собор, який виконаний у стилі бароко. У листі гетьмана Івана Самойловича йдеться про архітектора храму, про те, що він був «майстром німецької породи на ім’я Іван Баптиста, якого було «затягнено» із Литви до Чернігова «для поправи церкви».
Будинок полкової канцелярії в Чернігові. Не тільки церкви зводилися у стилі бароко, а й споруди адміністративного значення. Таким прикладом є Будинок полкової адміністрації вЧернігові, або ж Будинок Мазепи. Він побудований наприкінці 17 століття. Тут знаходилася полкова канцелярія Чернігівського козацького полку, а пізніше архів.
Церква Святої Катерини у Чернігові. Вартою уваги є церква Святої Катерини у Чернігові, яка з’явилася на початку 18 століття. Козаки, повернувшись із облоги турецької фортеці 1696 року, вирішили спорудити храм на пам’ять про героїзм побратимів. Церква і тепер стоїть, нагадуючи про сміливість наших предків.
Покровський собор у Харкові. Рухаючись далі по Україні в пошуках пам’яток бароко, слід відвідати Харків. Хоча б заради Покровського храму. Собор збудований у 1689 році. Якщо дивитися на храм здалеку, то він нагадує три свічки, які стоять у ряд. Покровський собор був першим трибанним храмом Слобожанщини. Довгий час він залишався взірцем для будівництва подібних споруд у цьому регіоні.
Успенська соборна церква Почаївської лаври. Далі рухаємося на захід, і зупинкою буде Тернопільщина. У місті Почаїв є Успенська соборна церква Почаївської лаври, яка вражає своїми розмірами. Храм зведений у 1771–1783 роках в стилі бароко за проектом Готфріда Гофмана. Інтер’єр та екстер’єр Успенського собору виглядають помпезно.
Собор Святого Юра у Львові. Однією із найвизначніших будівель 18 століття на західноукраїнських землях вважають собор Святого Юра у Львові. І не дарма, цей храм заворожує своєю вишуканістю. Його варто хоча б раз у житті побачити. Собор зводився у період із 1744 і до 1762 року. Для будівництва церкви залучалися найкращі тогочасні майстри. Так, на фасаді Свято-Юрського собору скульптури виконані І. Пінзелем. А головним фундатором та меценатом виступив греко-католицький митрополит Анастасій Шептицький.
Ми завершили з Вами уявну подорож по історико – культурних памяток України доби бароко. Архітектура другої половини 18 ст. пердставлена спорудами Івана Григоровича – Барського. Архітектурну діяльність він почав наприкінці 40-х років 18 ст, у 60-70-х роках 18 ст. І. Григорович – Барський був найпопулярнішим київським будівничим,без його участі не зводилася жодна будівля на Подолі.
На Правобережжі та західноукраїнських землях архітектура розвивалася під впливом західноєвропейських традицій. Найвизначнішою пам`яткою церковного будівництва став закладений 1744 р. собор Святого Юра у Львові, збудований львівським будівничим – підприємцем німецького походження Бернардом Меретиним.
3. Написати міні-твір "Подорож до української архітектурної пам'ятки барокового стилю"
4. Повторити §29-33. Підготуватись до уроку узагальнення.
