8 клас 05.05.2021 р. Історія України

 05.05.2021 р.

Тема уроку: Практичне заняття: Здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України доби бароко.

Світлана Петренко приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: 8 клас

Время: 5 мая 2021 11:00 AM Киев

Подключиться к конференции Zoom

https://us04web.zoom.us/j/75209635427?pwd=Q0djalZTVVA4d0lKYkNoaEh4Vi9ydz09

Идентификатор конференции: 752 0963 5427

Код доступа: 95STs8

1. Бесіда за запитаннями.

1. Хто такі мандрівні дяки та яке місце вони займали в освіньому процесі 17-18 ст.?

2. Де здобували середню освіту в Козацьку добу?

3. Який навчальний заклад був центром вищої освіти в Україні в 18 ст.?

4. Чим уславився Григорій Сковорода.

5. Чим відрізняється стиль бароко та класицизм? Наведіть приклади архітектурних споруд цих стилів.

2. Працюємо з додатковим матеріалом👇

Джерело: https://nvk66inf.wordpress.com

Найбільший сплеск у розвитку української культури після княжої доби припав на 17–18 століття. Це період величних козацьких походів, національно-визвольної війни, Гетьманщини та доби Руїни. Саме в цей час наші предки залишили по собі чудові пам’ятки архітектури.

Із Заходу приходить бароко і набирає характерних рис саме для нашої території. Для барокових споруд притаманні нагромадження оздоб, багато ліпнини та грандіозність. Сайт IGotoWorld.com підібрав для вас найцікавіші та найгарніші приклади барокового мистецтва в Україні. Його можна знайти не лише у великих містах, а й у маленьких містечках та селах.

СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ СОБОР – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ ОДНОЙМЕННОГО РОМАНУ О.ГОНЧАРА

«Цей славнозвісний і водночас “багатостраждальний” твір мало не скинув з п’єдесталу вже визнаного класика соціалістичного реалізму. Центральний образ роману – пам’ятка козацької минувшини… Основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської дійсності, таких як бюрократія, кар’єризм, безправ’я селян, чиновницьке недбальство, зневажливе ставлення до довкілля й пам’яток історії та культури...»

Він був побудований народним майстром Якимом Погребняком. Найвидатнішому пам’ятнику козацькій вольниці – Троїцькому собору в Новомосковську виповнилося 230 років. Запорізькі лицарі почали будувати його ще у 1773 році, за два роки до зруйнування Катериною ІІ їхньої Січі. Споруджували собор із вікових дубів, якими тоді було багате узбережжя Самари. Стругані чотиригранні балки скріплювали дубовими тиблями або нагелями, а не залізними цвяхами. І не тому, що негоже у храмі Спасителя, розіп’ятого на хресті й прибитого до нього цвяхами, кріпити дерево залізом, а тому, що воно швидко піддається корозії, а через це конструкції слабнуть. Виростаючи, собор усе більше вражав усіх грандіозною монументальністю та вишуканою стрімкістю й легкістю форм. Особливий подив викликають в усіх дев’ять чотириярусних башт. Вони поставлені по три в лінію, разом утворюючи трикутник. Середні башти в рядах вищі за бокові, а головна з них ще вища. Зодчий так урівноважив їх, що вони самі служать опорою одна одній. Ніяких колон чи підпірок башти не мають.

Андріївська церква в Києві.Київ рясніє пам’ятками бароко. Однією із найгарніших є Андріївська церква, яка височіє над Подолом. Вона зведена в 1747–1757 роках. Головним архітектором собору виступив петербуржець італійського походження Бартоломео Растреллі. Мистецтвознавці зазначають: «Цей загальновідомий петербурзький імпорт на київському ґрунті має очевидний доволі далекий стосунок до української мистецької традиції…». Тим не менш, храм належить до архітектурного стилю бароко. 

Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.  Ще однією бароковою окрасою Києва є Георгіївська церква. Собор виник на зламі 17–18 століть. Основним меценатом будівництва виступив стародубський полковник М. Миклашевський. Георгіївську церкву Видубицького монастиря вважають хрестоматійним прикладом українського бароко. Особливістю цього архітектурного стилю є те, що храм однаковий з усіх боків, і це викликає враження, наче будівля весь час повертається навколо своєї осі.

Софійський собор. Напевно, ви здивуєтесь, чому в цій добірці є Софійський собор. Адже загальновідомо, що храм побудований ще за княжої доби в 11 столітті. Але після тривалих набігів на Київ чужинців та міжусобиць церква потребувала відбудови. Тому гетьман Іван Мазепа взявся за цю справу. І вже наприкінці 17 – на початку 18 століття Софійський храм набуває рис українського бароко. Тоді ж зводиться дзвіниця, яка вражає своєю красою та величністю.

Покровська церква в Києві. У 1766 році з’явилася на світ Покровська церква. Своєю появою вона завдячує архітекторові І. Григоровичу-Барському. Храм виконаний у стилі українського бароко. Споруда має просторову композицію, яка відображає традиції дерев’яних церков. І що ж це означає? А те, що храм має хрещатий план, церква тридільна та з трьома банями.

Троїцький собор у Чернігові. Київ позаду, час рухатися далі. Наступним пунктом буде древнє місто Чернігів. Тут у 1679–1689 роках зведено Троїцький собор, який виконаний у стилі бароко. У листі гетьмана Івана Самойловича йдеться про архітектора храму, про те, що він був «майстром німецької породи на ім’я Іван Баптиста, якого було «затягнено» із Литви до Чернігова «для поправи церкви».

Будинок полкової канцелярії в Чернігові. Не тільки церкви зводилися у стилі бароко, а й споруди адміністративного значення. Таким прикладом є Будинок полкової адміністрації в Чернігові, або ж Будинок Мазепи. Він побудований наприкінці 17 століття. Тут знаходилася полкова канцелярія Чернігівського козацького полку, а пізніше архів. 

Церква Святої Катерини у Чернігові. Вартою уваги є церква Святої Катерини у Чернігові, яка з’явилася на початку 18 століття. Козаки, повернувшись із облоги турецької фортеці 1696 року, вирішили спорудити храм на пам’ять про героїзм побратимів. Церква і тепер стоїть, нагадуючи про сміливість наших предків. 

Покровський собор у Харкові. Рухаючись далі по Україні в пошуках пам’яток бароко, слід відвідати Харків. Хоча б заради Покровського храму. Собор збудований у 1689 році. Якщо дивитися на храм здалеку, то він нагадує три свічки, які стоять у ряд. Покровський собор був першим трибанним храмом Слобожанщини. Довгий час він залишався взірцем для будівництва подібних споруд у цьому регіоні.

Успенська соборна церква Почаївської лаври. Далі рухаємося на захід, і зупинкою буде Тернопільщина. У місті Почаїв є Успенська соборна церква Почаївської лаври, яка вражає своїми розмірами. Храм зведений у 1771–1783 роках в стилі бароко за проектом Готфріда Гофмана. Інтер’єр та екстер’єр Успенського собору виглядають помпезно.

Собор Святого Юра у Львові.
 Однією із найвизначніших будівель 18 століття на західноукраїнських землях вважають собор Святого Юра у Львові. І не дарма, цей храм заворожує своєю вишуканістю. Його варто хоча б раз у житті побачити. Собор зводився у період із 1744 і до 1762 року. Для будівництва церкви залучалися найкращі тогочасні майстри. Так, на фасаді Свято-Юрського собору скульптури виконані І. Пінзелем. А головним фундатором та меценатом виступив греко-католицький митрополит Анастасій Шептицький.    

Ми завершили з Вами  уявну подорож по історико – культурних памяток України доби бароко. Архітектура другої половини 18 ст. пердставлена спорудами Івана Григоровича – Барського. Архітектурну діяльність він почав наприкінці 40-х років 18 ст, у 60-70-х роках 18 ст. І. Григорович – Барський був найпопулярнішим київським будівничим,без його участі не зводилася жодна будівля на Подолі.

На Правобережжі та західноукраїнських землях архітектура розвивалася під впливом західноєвропейських традицій. Найвизначнішою пам`яткою церковного будівництва став закладений 1744 р. собор Святого Юра у Львові, збудований львівським будівничим – підприємцем німецького походження Бернардом Меретиним.

3. Написати міні-твір "Подорож до української архітектурної пам'ятки барокового стилю" 

4. Повторити §29-33. Підготуватись до уроку узагальнення.