11 клас 27.01.2021 р. Історія України ЗНО

 Продовження конспекту з теми 

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині XIX ст.

Українські підприємці

— 60-80 рр. XIX ст. — прискорення промислової революції, виникнення великого фабрично-заводського виробництва.

— Освоєння нових промислових районів — Донецького кам’яновугільного, Криворізького залізорудного та Нікопольського марганцевого басейнів.

— Зростання частки важкої промисловості: вугільної, металургійної, машинобудівної; перетворення України на головну вугільно-металургійну базу Російської імперії.

— Найвідоміші представники української буржуазії пореформеної доби — Терещенки, Харитоненки, Римаренки, Симиренки.

Політика російського цари
Валуєвський циркуляр (1863 р.)
Зміст — Заборона видання книг, написаних українською («малоросійською») мовою («Ніякої малоросійської мови не було, нема та бути не може»). — Заборона публічного вживання української мови в державних установах, школах, церквах.	Наслідки — Заслання етнографа П. Чубинського, історика П. Єфименка та ін. — Розгром громадівського руху. — Припинення видання журналу «Основа». — Закриття недільних шкіл.

Емський указ (1876 р.)

— Заборона на ввезення книжок українською мовою, друкування й видання українських творів та перекладів, п’єс для театральних вистав.

— Заборона діяльності громад.

— Суворий контроль над художніми творами українською мовою, які мали друкувати російським правописом.

— Заборона діяльності театральних труп із суто українським репертуаром.

— Заборона М. Драгоманову й П. Чубинському жити в Україні.

Розвиток громадівського руху

Громади — напівлегальні непартійні культурницько-просвітницькі об’єднання української інтелігенції.

— 1859 р. — створення першої української громади в Петербурзі.

— 1861-1862 рр. — видання В. Білозерським журналу «Основа».

Київська «Українська громада» (1861-1863 рр.)

— Провідник — В. Антонович; учасники — П. Чубинський, брати Синьогуби, І. Касьяненко, М. Драгоманов та ін.

— Діяльність легальна за формою й культурницька за змістом.

— Культурно-освітня діяльність: відкриття народних шкіл, що дало змогу організовувати народну освіту рідною мовою; створення бібліотек, гімназій; популяризація національної ідеї через видання популярних книг для народу, публічні лекції, проведення вечорів; написання україномовних підручників; поширення творів Т. Шевченка, Марка Вовчка та ін.

— Заснування під впливом Київської громади громад у Чернігові, Вінниці, Катеринославі, Одесі, Полтаві, Харкові, Москві та ін.

— Згортання діяльності внаслідок Валуєвського циркуляру 1863 р.

Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873-1876 рр.)

— Кін. 60-х — поч. 70-х рр. XIX ст. — відновлення громадівського руху.

— 1873 р. — заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, яке стало центром українознавчих досліджень.

— Голова — Г. Галаган; учасники: М. Драгоманов, М. Зібер, Ф. Вовк, П. Чубинський, М. Лисенко, П. Житецький.

— Створення наукового центру українознавства й широкого наукового руху за участі вчених-краєзнавців, збирачів старовини.

— Створення етнографічного музею, бібліотеки, архіву.

— Ліквідація Південно-Західного відділу Російського географічного товариства унаслідок Емського указу 1876 р.

Польське повстання 1863-1864 рр. та його наслідки для України
Мета	— Здобуття національної незалежності Польщі та проведення реформ. — Відновлення Польщі в кордонах 1772 р.

Особливості

— Відсутність підтримки з боку українських селян та діячів українського руху.

— Діяльність у Правобережній Україні близько 20 партизанських загонів, що складалися переважно з представників польської шляхти.

— Перехід на бік повсталих незначної частини солдатів і офіцерів російської армії та діячів таємної російської революційної організації «Земля і воля».

Результати й наслідки

— Придушення повстання російськими військами.

— Переслідування українського визвольного руху, попри лояльність українців царському режиму під час повстання.

Братство тарасівців

— 1891 р. — заснування таємного товариства, члени якого склали на могилі Т. Шевченка клятву вірності ідеї визволення України і стали називати себе «Братством тарасівців».

Учасники	М. Міхновський, В. Шемет, О. Русов, І. Липа, Б. Грінченко та ін.
Погляди	— Українці — окрема нація; як і кожна нація, українці потребують національної волі для праці й розвитку. — Повна автономія України; єдність українського народу. — Негативне ставлення до українофільства (культурництва), але при цьому визнання його користі для національного руху. — Радикалізм та екстремізм щодо відступників. — Створення українських шкіл; уживання української мови тощо.