9 клас Історія України

23.03.2020 р. Дистанційне навчання!!!
Тема: Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух.

1. Опрацюйте параграф 23, випишіть поняття та їх визначення в зошит, запам"ятайте їх значення!!! (модернізація, концентрація виробництва, монополізація, синдикати, кооператив)
2. Попрацюйте з додатковим матеріалом:

Модерніза́ція — перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального. 

ХІХ століття – століття технічного прогресу, яке змінило обличчя Європи і всього світу. Реформа 1861 р. сприяла поширенню на селі ринкових та товарно-грошових відносин. Сільське господарство поступово набувало підприємницьких рис. Найпомітнішим цей процес був у землеробстві.

Основна маса орних земель була відведена під посіви хлібних культур. Поява мережі залізниць та зростання попиту на хліб перетворило Степову Україну на район торговельного зернового господарства.

У другій половині ХІХ ст. посилюються тенденції до спеціалізації районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції.

Степова Україна	Торговельно зернове землеробство.
Правобережна Україна	Цукробурякове виробництво
Лівобережна Україна	Тютюнництво

Перехід до капіталістичної системи господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва. Наприкінці ХІХ ст. Україна давала 43% світового врожаю ячменю, 20 % - пшениці і 10 % - кукурудзи. Але в самій Наддніпрянщині, яка мала статус «європейської житниці», українець у середньому споживав хліба менше, ніж жителі розвинених європейських країн.

Хоча рівень механізації був невисоким, проте прикметною рисою сільського господарства вже стало більш широке використання спеціальних машин і знарядь.  Процес механізації швидше розвивався в Південній Україні.  Прикладом тогочасного ведення землеробства може слугувати економія графа Бобринського.

У другій половині ХІХ століття відбувається індустріалізація: швидкими темпами розвиваються вугільна, металургійна галузі промисловості (Донецький, Криворізький басейни), машинобудування, видобувна та металообробна галузі.

Найбільшим заводом у Європі на той час вважався завод Джона Грієвза, який виник у  м. Бердянську Таврійської губернії 1884 р. 1895 р. було засновано Харківський паротяго будівний завод, 1900 р. – Луганський. Велике  значення мала харчова промисловість (цукор), горілчана, борошномельна галузі. Цукрова промисловість України стала основним постачальником цукру для всієї російської імперії.

Починається будівництво залізниць. У 1862 р. в Петербурзі вирішили, що в Україні потрібно провести першу залізницю, яка повинна була зв’язати Одесу і місто Балту. Її було збудована державним коштом протягом 1862 – 1865 рр. На початку 90-х рр.. в Україні діяло вже дев’ять залізничних магістралей.

Розвивається торгівля, остаточно складаються внутрішній і зовнішній ринки. Повільними темпами зростає кількість міст. Зростає роль водного транспорту, збільшується кількість пароплавів. Найбільший порт – Одеса.

У 60 – 80-ті рр. ХІХ ст. завершується промисловий переворот. Його наслідком стало заснування заводів і фабрик.  У сільському господарстві також почав розвиватися капіталізм.

3. Робота з історичним джерелом.

·        Прочитайте документ та охарактеризуйте становище українських робітників.

Про становище українських робітників наприкінці ХІХ століття:

«Ціни взагалі залишалися низькими: калач у 70-ті роки – 3 коп., хліб житній – 4,5 коп., пиріг – копійка, миска борщу – півтори копійки, галушок – 5 коп., порція печені або душенини – 15 коп., ковбаса м’ясна – від 15 до 30 коп., в’язка грибів – 15 коп., судак – 20 коп., короп свіжий – 50 коп. – 1 крб. невеликі були  і заробітки. Гончар, наприклад, наприкінці століття заробляв 30 коп., швець – 50-90 коп. на день, заробітна плата в промисловості була приблизно ж на цьому рівні (середньомісячна близько 20 крб.)»

4. Зміни у становищі населення. Запишіть у зошит тези:

1)    Зростання чисельності міського населення і його питомої ваги в усьому населенні – урбанізація

2)    У соціальній структурі більшої уваги набували такі групи, як буржуазія, робітники, інтелігенція.

3)    Вільнонаймані промислові робітники – це пролетаріат.

4)    Основним джерелом поповнення пролетаріату було селянство.

5)    Соціальний прошарок, що складається з осіб, які займаються творчою розумовою діяльністю і для яких вона є джерелом існування це інтелігенція.

6)    Нова еліта, що була представлена здебільшого іноземцями – це буржуазія.

7)    Найчисельніша верства населення  - селянство.

Завдання:  Спробуйте скласти соціальну піраміду українського населення другої половини ХІХ ст.