23.03.2020 р. Дистанційне навчання!!!
Тема: Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух.
1. Опрацюйте параграф 23, випишіть поняття та їх визначення в зошит, запам"ятайте їх значення!!! (модернізація, концентрація виробництва, монополізація, синдикати, кооператив)
2. Попрацюйте з додатковим матеріалом:
Тема: Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух.
1. Опрацюйте параграф 23, випишіть поняття та їх визначення в зошит, запам"ятайте їх значення!!! (модернізація, концентрація виробництва, монополізація, синдикати, кооператив)
2. Попрацюйте з додатковим матеріалом:
Модерніза́ція — перехід від традиційного аграрного суспільства
до світського, міського й індустріального.
ХІХ століття – століття
технічного прогресу, яке змінило обличчя Європи і всього світу. Реформа 1861 р.
сприяла поширенню на селі ринкових та товарно-грошових відносин. Сільське
господарство поступово набувало підприємницьких рис. Найпомітнішим цей процес
був у землеробстві.
Основна маса орних земель була
відведена під посіви хлібних культур. Поява мережі залізниць та зростання
попиту на хліб перетворило Степову Україну на район торговельного зернового
господарства.
У другій половині ХІХ ст. посилюються
тенденції до спеціалізації районів України на вирощуванні різних видів
сільськогосподарської продукції.
Степова Україна
|
Торговельно зернове землеробство.
|
Правобережна Україна
|
Цукробурякове виробництво
|
Лівобережна Україна
|
Тютюнництво
|
Перехід
до капіталістичної системи господарювання сприяв піднесенню
сільськогосподарського виробництва. Наприкінці ХІХ ст. Україна давала 43%
світового врожаю ячменю, 20 % - пшениці і 10 % - кукурудзи. Але в самій
Наддніпрянщині, яка мала статус «європейської житниці», українець у середньому
споживав хліба менше, ніж жителі розвинених європейських країн.
Хоча
рівень механізації був невисоким, проте прикметною рисою сільського
господарства вже стало більш широке використання спеціальних машин і
знарядь. Процес механізації швидше
розвивався в Південній Україні.
Прикладом тогочасного ведення землеробства може слугувати економія графа
Бобринського.
У
другій половині ХІХ століття відбувається індустріалізація: швидкими темпами
розвиваються вугільна, металургійна галузі промисловості (Донецький,
Криворізький басейни), машинобудування, видобувна та металообробна галузі.
Найбільшим
заводом у Європі на той час вважався завод Джона Грієвза, який виник у м. Бердянську Таврійської губернії 1884 р.
1895 р. було засновано Харківський паротяго будівний завод, 1900 р. –
Луганський. Велике значення мала харчова
промисловість (цукор), горілчана, борошномельна галузі. Цукрова промисловість
України стала основним постачальником цукру для всієї російської імперії.
Починається
будівництво залізниць. У 1862 р. в Петербурзі вирішили, що в Україні потрібно
провести першу залізницю, яка повинна була зв’язати Одесу і місто Балту. Її
було збудована державним коштом протягом 1862 – 1865 рр. На початку 90-х рр.. в
Україні діяло вже дев’ять залізничних магістралей.
Розвивається
торгівля, остаточно складаються внутрішній і зовнішній ринки. Повільними
темпами зростає кількість міст. Зростає роль водного транспорту, збільшується
кількість пароплавів. Найбільший порт – Одеса.
У
60 – 80-ті рр. ХІХ ст. завершується промисловий переворот. Його наслідком стало
заснування заводів і фабрик. У
сільському господарстві також почав розвиватися капіталізм.
3. Робота
з історичним джерелом.
·
Прочитайте
документ та охарактеризуйте становище українських робітників.
Про становище українських робітників наприкінці ХІХ
століття:
«Ціни
взагалі залишалися низькими: калач у 70-ті роки – 3 коп., хліб житній – 4,5
коп., пиріг – копійка, миска борщу – півтори копійки, галушок – 5 коп., порція
печені або душенини – 15 коп., ковбаса м’ясна – від 15 до 30 коп., в’язка
грибів – 15 коп., судак – 20 коп., короп свіжий – 50 коп. – 1 крб. невеликі
були і заробітки. Гончар, наприклад,
наприкінці століття заробляв 30 коп., швець – 50-90 коп. на день, заробітна
плата в промисловості була приблизно ж на цьому рівні (середньомісячна близько
20 крб.)»
4. Зміни у становищі населення. Запишіть у зошит тези:
1)
Зростання
чисельності міського населення і його питомої ваги в усьому населенні – урбанізація
2)
У
соціальній структурі більшої уваги набували такі групи, як буржуазія, робітники, інтелігенція.
3)
Вільнонаймані
промислові робітники – це пролетаріат.
4)
Основним
джерелом поповнення пролетаріату було селянство.
5)
Соціальний
прошарок, що складається з осіб, які займаються творчою розумовою діяльністю і
для яких вона є джерелом існування це інтелігенція.
6)
Нова
еліта, що була представлена здебільшого іноземцями – це буржуазія.
7)
Найчисельніша
верства населення - селянство.
Завдання: Спробуйте
скласти соціальну піраміду українського населення другої половини ХІХ ст.
Немає коментарів:
Дописати коментар