субота, 14 березня 2020 р.

ЗНО Історія України

14.03.2020 р. (4 заняття по 45 хв.)
Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для повторення попередньої теми пройдіть онлайн-тести за посиланням
http://test.izno.com.ua/ukrayinska-revolyutsiya/

1. Державний переворот і утворення Української держави.
ГЕТЬМАНСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ 1918 – держ. переворот, що відбувся 29 квіт. в Києві, внаслідок якого від влади була усунута Українська Центральна Рада і проголошена Українська Держава на чолі з гетьманом П.Скоропадським. 
Рушійною силою перевороту була політ. орг-ція Українська народна громада. Громада вважала, що тільки авторитарна влада може вивести Україну з безладдя та анархії. В цьому вона знайшла порозуміння з Союзом земельних власників та Укр. хліборобсько-демократ. партією (УХДП). 
Напередодні перевороту увійшла в контакт із німецьким командуванням та заручилася його підтримкою. 2
9 квіт. 1918 у Києві відбувся конгрес хліборобів, скликаний Союзом земельних власників та підтриманий УХДП, на який зібралося бл. 8 тис. делегатів з усієї України. Конгрес проголосив гетьманом ген. П.Скоропадського, нащадка старовинного гетьман. роду . Того ж дня була видана "Грамота до всього українського народу", в якій П.Скоропадський оголосив себе "гетьманом всієї України", пояснив причини, що спонукали його до рішучих дій, сповістив про відновлення приватної власності.
 Разом із грамотою було оголошено "Закони про тимчасовий державний устрій України", що стали правовою основою Укр. Д-ви. Ними було скасовано Українську Народну Республіку, вся законодавча та виконавча влада тимчасово, до обрання всеукр. сейму, передавалася гетьманові, який був також і верховним головнокомандувачем. Уночі проти 30 квіт. невеликі гетьман. загони, не зазнавши опору, захопили держ. установи, ч. військ. формувань УНР перейшла на бік гетьмана.


Парламент гетьману був не потрібен, тому Центральну Раду розпустили. Діяв лише призначуваний ним уряд — Рада міністрів. Її очолив відомий меценат та діяч земського руху Федір Лизогуб.
2. Прихід до влади Директорії УНР.

Директорія - це орган із 5 осіб для керівництва повстанням проти гетьмана.
14 листопада 1918 р. - утворення Директорії УНР. Головою став Володимир Винниченко, збройні сили очолив Симон Петлюра.
14 грудня 1918 р. до Києва ввійшли загони Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем. П. Скоропадський через кілька днів у мундирі німецького офіцера виїхав до Берліна.
26 грудня 1918 р. - Директорія призначає уряд УНР під керівництвом В. Чехівського.
22 січня 1919 р. - Директорія УНР видала Універсал про затвердження зуки УНР та ЗУНР в єдину соборну Українську Народну Республіку.
Перегляньте відео за посиланням↷
https://www.youtube.com/watch?v=_kvFAVhb78Q

3. Друга війна більшовицької Росії з УНР (грудень 1918 - червень 1919 рр.)
Перегляньте відео за посиланням ↷
https://www.youtube.com/watch?v=FnZTHq7Z9pE

4. Антибільшовицькі виступи в армії та на селі.

Перегляньте відео за посиланням↷
https://www.youtube.com/watch?v=gqsxzyjHgNA&t=351s
5. Директорія УНР та Антанта.
Інтервенція Антанти - військова присутність збройних формувань Антанти на півдні України в 1918 - 1919 ррю Мала на меті підтримати білогвардійський уряд у його прагненні відновити Російську імперію.

6. Становище Директорії УНР улітку 1919 р.
На поч. червня 1919 р. армія УНР опинилась в оточенні між польськими та більшовицькими військами. Українські війська переходять в контрнаступ проти більшовиків на Зх. Поділлі. 
3 червня 1919 р. - Армія УНР розбила більшовицькі частини під Камянцем. Розпочалась Камянецька доба Директорії УНР.
На початку липня на подільську земпю перейшла Українська Галицька Армія, обєднавшись з Армією УНР. Зєднану Армію очолив С.Петлюра.

7. ЗУНР.
Якщо для Скоропадського кінець Першої світової війни означав і кінець його Української держави, для західних українців — це був шанс на незалежність. Австро-Угорська імперія, як і Німецька, доживала свої останні дні. Для Галичини це означало новий виток так і не вирішеного польсько-українського протистояння.

Ще у вересні-жовтні 1918 року українські політики Галичини утворили Українську національну раду, а молоді українські офіцери — Центральний військовий комітет на чолі з Дмитром Вітовським.
Ці органи продемонстрували рішучість намірів західних українців здобути владу. В ніч на 1 листопада 1918 року українські військові захоплюють ряд важливих пунктів Львова. Автрійська адміністрація вимушена була визнати факт переходу влади до Української національної ради.
Події, що увійшли в історію як «Листопадовий зрив» дали початок проголошенню 13 листопада 1918 року Західноукраїнської народної республіки. Президентом ЗУНР став Євген Петрушевич, а главою Державного секретаріату (тобто уряду) — добре відомий нам старожил галицької політики Кость Левицький.
Лідерам ЗУНР вдалося достатньо ефективно налагодити роботу державного апарату на своїх землях. До державних та місцевих органів влади навіть провели демократичні вибори. Встановили 8-годинний робочий день. Землю мали передати селянам без викупу, але самовільне захоплення земель карали. Українська мова стала державною. Водночас меншинам гарантували культурно-освітню автономію і місця в майбутньому парламенті. І це все в умовах постійної війни з поляками, що розпочалася з утворенням ЗУНР і завершилася з фактичним припиненням існування української республіки.
Лідерам ЗУНР вдалося достатньо ефективно налагодити роботу державного апарату на своїх землях. До державних та місцевих органів влади навіть провели демократичні вибори. Встановили 8-годинний робочий день. Землю мали передати селянам без викупу, але самовільне захоплення земель карали. Українська мова стала державною. Водночас меншинам гарантували культурно-освітню автономію і місця в майбутньому парламенті. І це все в умовах постійної війни з поляками, що розпочалася з утворенням ЗУНР і завершилася з фактичним припиненням існування української республіки.

Поляки не визнавали української влади, і уже з початку листопада Львів поринув у затяжне протистояння за контроль над містом. Українці вимушені покинути Львів. Розпочинається польсько-українська війна 1918-1919 років.


Для протистояння польському наступу було створено Українську галицьку армію (УГА), що в кращі часи налічувала до 100 тисяч осіб. Кістяк армії становили ветерани Легіону УСС. Зима 1918 та весна 1919 років пройшла для УГА та польської армії у війні на виснаження одна одної. Українці так і не змогли повернути контроль над Львовом, поляки не мали змоги просунутися далі. Сили були рівними, тому вирішальною в польсько-українському протистоянні стала позиція країн Антанти. Вони зробили ставку на Польщу.
Перегляньте відео за посиланням ↷
https://www.youtube.com/watch?v=UxwleZGFOHo

Немає коментарів:

Дописати коментар

Тести з теми "Козацька Україна в 50-80 рр. 17 ст."

 Покликання №1  https://zno.osvita.ua/ukraine-history/tag-kozacka_ukrayina_v_xvii_st/  Покликання №2  https://test.izno.com.ua/tema-ukrayins...